Про Державну продовольчу та зернову корпорацію України (ДПЗКУ)

     Зараз ситуація із ДПЗКУ знову на слуху. Я в далекому 2015 році готував невеличку аналітичну записку для своїх потреб по ДПЗКУ. Сьогодні відкрив, - не дуже то ситуація і змінилась за 6 років. Рекомендація, як на мене, все ще актуальна - приватизація. Кому цікава історія питання - викладаю тут аналітичну записку

Державна продовольча та зернова корпорація України (ДПЗКУ): записка

Історія виникнення та основна діяльність
Державне підприємство ДПЗКУ була створена в серпні 2010 року шляхом ліквідації ПАТ “Хліб України” та передачі її афілійованих підприємств ДПЗКУ. ДПЗКУ знаходиться в управлінні Міністерства аграрної політики та продовольства України. В 2011 році державне підприємтво ДПЗКУ було перетворено в ПАТ ДПЗКУ із 100% власністю Мінагрополітики. До кінця січня 2011 року до складу ДПЗКУ увійшли перших 36 підприємств ліквідованого ДАК «Хліб України». До кінця 2013 року до ДПЗКУ вже входило 54 підприємства ДАК «Хліб України». ДПЗКУ позиціонує себе як вертикально-інтегрована компанія із такими основними напрямками діяльності:
·         приймання, зберігання, доведення до базисних кондицій та відвантаження зерна;
·         виробництво широкого асортименту борошна, круп, пластівців, кормів і кормових добавок;
·         портова перевалка зернових та олійних культур;
·         закупівля та експорт зернових культур і продуктів їх переробки;
·         реалізація міждержавних та міжурядових угод з постачання сільгосппродукції. 

Активи
В цілому активи ДПЗКУ оцінювались в 13,3 млрд. грн.. на кінець 2013 року, а саме:
·         Зберігання: 10,5% сертифікованих елеваторних потужностей: загальна потужність 44 елеваторів ДПЗКУ складає 3,25 млн. т.;
·         Перевалка: 12% середньорічних обсягів експортної перевалки зерна: перевалочна потужність 2 портів (Одеса та Миколаїв) складають 2,38 млн. т.;
·         Переробка: переробні підприємства ДПЗКУ здатні переробляти щорічно біля 700 тис. тон зерна, що еквівалентно 15% внутрішніх потреб України в борошні, крупах та комбікормах.

ДПЗКУ-МТС та ДПЗКУ - Земельний Фонд
До кінця 2013 року ДПЗКУ виконував ще 2 функції через свої структурні підрозділи – приватні компанії ‘ДПЗКУ-МТС’ та ‘ДПЗКУ - Земельний фонд’. Ці дві функції передбачали акумулювання с/г земель та оренду с/г машин.  Парк ДПЗКУ-МТС нараховував близько 600 комбайнів та 400 зерновозів.  ДПЗКУ - Земельний Фонд повинен був акумулювати біля 1 млн. га землі с/г призначення, яка знаходилась у державній власності.  Йому, проте, це не вдалось. Наразі, ДПЗКУ відкидає свій зв'язок із ДПЗКУ-МТС та ДПЗКУ - Земельний фонд. Взагалі кажучи, складається враження, що ці дві компанії припинили своє існування ,інформації про це  нема, їхні офіційні сайти можна знайти тільки в кеші гуглу. Проте багато статей в пресі вказують на цей зв'язок, особливо до 2013 року. Більше того, теперішній керівних ДПЗКУ пан Вовчук був також директором ДПЗКУ - Земельний Фонд.

Китайський кредит
В 2012 році уряди України та Китаю заключили кредитну угоду на $ 3 млрд. Угода полягала у тому, що Китай надавав Україні кредит на суму $3 млрд. в обмін на експорт зерна (головним чином кукурудзи) до Китаю та імпорт с/г машин, обладнання, агрохімії та насіння до України у співвідношенні 50%50, тобто  $1,5 млрд. на експортні операції, а $1,5 bn – на імпортні операції. Основні умови кредитного договору:
·         ДПЗКУ бере кредит в $3 млрд. від Екс-Імбанку Китаю для фінансування аграрних проектів в Україні під державні гарантії;
·         Кредит надається на 15 років під  0% протягом перших 5 років та під LIBOR + 4,5% протягом решти часу;
·         Щодо експорту, ДПЗКУ та Китайська національна корпорація машинної промисловості та генеральних підрядів (ССЕС) уклали договір на поставку зернових в такому порядку починаючи з 2013 та протягом наступних 15 років:
o   Щорічна поставка зернових в межах 4-6 млн. т.;  в цілому очікується поставка 80 млн. тон зерна протягом 15 років
o   В 2013 році – щонайменше 4 млн. тон. та очікувані 5 млн. тон. Але фактично ДПЗКУ мало поставити 1,9 млн. тон протягом липня-грудня 2013р (в силу різних причин). 
o   В 2014 році – щонайменше 4,5 млн. тон, але очікується 5,5 млн. тон.
o   В 2015 році – щонайменше 5,17 млн. тон, та 6 млн. тон протягом наступних років.
o   ДПЗКУ постачає зернові із дисконтом в $5/т на CIF в Китаї.   
В 2013 році ДПЗКУ отримав на свій рахунок $1,5 млрд., що відобразилось в його балансі довгостроковими зобов’язаннями сумою в 11,87 млрд. грн.
В 2013 році ДПЗКУ поставила лише 0,445 млн. тон (проти обіцяних 1,9 млн. тон). Китайська сторона (ССЕЕС) подала до Арбітражного суду Лондона (15.01.2014) із вимогою компенсувати збитки обсягом в $ 7,27 млн. Це фактично вигода (через $5/т дисконт), яку втратила китайська корпорація через недопоставку 1,455 млн. тон (1,455 млн. тон. * $5/т = $7,27 млн.).  
Водночас, ДПЗКУ експортував в 2013 році доволі суттєві обсяги зернових в інші країни, а саме біля  400 000 т зерна. За 5 місяців 2014 року, ДПЗКУ експортувала 2,79 млн. тон зерна, і лише 0,836 млн. тон. пішло на Китай. Очевидний високий ризик невиконання зобов’язань перед китайською стороною. Більше того, на початку грудня цього року ССЕС звинуватила ДПЗКУ у порушенні графіка поставок. Глава правління корпорації CCEC стверджує, що "протягом вересня і жовтня цього року корпорації ССЕС і ДПЗКУ уклали і підписали дев'ятнадцять контрактів на експорт зернових обсягом 1 090 000 тонн, вартістю $230 млн, причому обсяги додаткових поставок все ще обговорюються, включаючи 150,000 тонн кукурудзи, які мають бути поставлені до кінця грудня 2014 року і 1 000 000 тонн пшениці - до кінця січня 2015 року, - повідомляється у листі керівника ССЕС. - Близько 50% вказаного обсягу, а це 520 000 тонн, мали бути поставлені до кінця жовтня. Ми занепокоєні, що поставки відбуваються не за графіком - було відвантажено лише 65 000 тонн, причому як пояснення цьому були вказані проблеми з логістикою, а також інші місцеві адміністративні чинники. Ми побоюємося, що це призведе до затримок поставок протягом всього кварталу".

Ефективність роботи ДПЗКУ
·         Очевидна технічна або операційна неефективність: поверхневий аналіз діяльності ДПЗКУ свідчить про те, що маючи на 22% більше портових потужностей та в 2,3 рази більше елеваторних потужностей, ДПЗКУ експортувало майже в 2 рази менше зернових, ніж експортер №1 зернових в Україні - компанія Нібулон.
·         Очевидна фінансова неефективність: хронічна збитковість ДПЗКУ. Чисті збитки: 2012 р. -  $ 2,2 млн., 2013р. - $ 3,4 млн., 3 квартали 2014 р. - $ 64 млн.
·         Символ корупції для інвесторів та для зовнішнього світу, що відповідно негативно впливає на інвестиційний клімат.
·         ДПЗКУ фінансує с/г виробників за рахунок форвардних закупівель. Але чи повинна займатись цим комерційна структура і за чий рахунок відбувається ця діяльність в умовах хронічної збитковості підприємтсва?

Висновки
1.       ДПЗКУ є великим але вкрай збитковим та неефективним державним підприємством.
2.       ДПЗКУ є символом всеохоплюючої корупції та вкрай негативного іміджу України на зовнішній арені через проблеми із виконання котракту із поставок зерна до Китаю та використання залученого $ 1,5 млрд. кредиту.

Рекомендація
Розглянути можливість ліквідації/приватизації ДПЗКУ