Довго думав, що мене муляє із новопрезентованою Національною економічною стратегією розвитку 2030 і нарешті зрозумів. Спробую коротко.
1) Позитив. Звичайно, хочу поздоровити розробників із фіналізованим продуктом. Це неабияке досягнення. Я сам брав свого часу активну участь в написанні і редагуванні стратегій і знаю, наскільки це важке завдання. Після цього вже можна і критикувати і сваритись і тд. Але головне, що є продукт, навколо якого можна конструктивно працювати.
2) Ляпи. Також, звичайно, в цій стратегії є багато ляпів, неточностей і відверто котраверсійних пропозицій. Наведу лише три речі по аграрному сектору і селу, але лише для того, щоб показати вищенаведені тези. Можна було також і по інших напрямках, але це вже не формат звичайного допису.
a. Стратегічний промах – ігнорування села: на мій погляд, стратегія робить помилку, яку до цього постійно робили політики – ототожнювання аграрного із сільським розвитком. В стратегії сільському розвитку взагалі не приділяється уваги. Тобто КМУ взагалі не має, виходить, стратегії сільського розвитку? І це коли в селі проживає більше 30% населення. Не плутаймо із регіональним розвитком.
b. Розрахунковий промах – вплив земельної реформи. Згідно стратегії прогнозується, що від відкриття ринку землі за 10 років ВВП Україна виросте на $ 80-85 млрд. Якась астрономічна, як на мене цифра. Якщо всі ці 85 млрд віднести на агро, то воно має зростати щонайменше на 22% в рік, щоб зрости на 85. Але навіть якщо тільки половину 85 млрд віднести на агро (як головний вигодонабувач цієї реформи), а решту залишити на банківське кредитування і тд, то все одно це мають бути стахановські темпи реального зростання, близько 15% на рік.
c. Контраверсійний промах. В стратегії дуже багато місця приділяється детінізації і навіть є ціль - нуль тіньового сектору. Звичайно, це фантастика. Але дивно, що зі стратегії так відверто «стирчать» вуха по сімейству законопроєктів 3131 «Запровадження вирівнювання податкового навантаження у легальних фермерів і тіньових». Щодо цього була напружена дискусія в червні-липні.
d. Дрібний промах. Чому стратегія називається «економічною», якщо в ній і соціальні, і екологічні, і охорона здоров'я, і культура – майже всі елементи життєдіяльності країни.
3) Чому є велика ймовірність загального промаху з ухваленням та імплементацією цією Нацстратегії. Підготовка цієї стратегії дуже нагадала мені підготовку Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій 2015-2020рр (вона так, по-моєму, називалась). Я в розробці цієї стратегії відгравав ключову роль в написанні декількох розділів та редакційній роботі. В ній теж було задіяно біля 180 експертів, представники бізнесу активно долучались і навіть керували окремими робочими групами, активно долучались донори. Була активна технічна підтримка Єврокомісії в технічному керівництві і написанні цієї стратегії. Але була одна велика проблема – зовсім побіжна залученість Мінагро до написання Стратегії, Мінагро не було повноцінним «власником» стратегії, хоча офіційно це все відбувалось під шапкою Мінагро. Відбулось, як мені видається, щось на кшталт такого: ви писали цю стратегію, - ви її ухвалюйте і виконуйте. І це не зважаючи на те, що були і виступи, і круглі столи, і від тогочасного міністра і до прем’єра про повне одобрямс стратегії (типу події з Президентом, яку ми бачили минулого тижня). В результаті, класна, взірцева як на мене стратегія, так і залишилась не ухваленою. В результаті, з 2015 року аграрна політика та політика сільського розвитку схожі більше на хаос ніж на політику. Поки що, з того що я бачу ззовні, видається виконується саме цей сценарій. Хоча буду радий помилитись)
No comments:
Post a Comment