Дрібні фермери - сироти аграрної політики останніх 20 років

Вчора на запрошення видання Агробізнес сьогодні (Олександр Горда) поспілкувались про Ринок землі сільськогосподарського призначення в Україні, та підтримку аграріїв у 2021 році та інші важливі питання аграрної політики України.

З розмови хотів би наголосити на одній важливій тезі: дрібні фермери або мікропідприємці, як клас сільгоспвиробників, для мене виглядають такими собі сиротами в нашій аграрній політиці впродовж останніх 20 років. Сиротами в частині того, що на ділі ніхто особливо не приділяв належної уваги їх розвитку. Основні важливі чи основоположні політичні заходи, які були ухвалені починаючи з 1999-го року, всі вони були або проти дрібного фермерства або давали більші переваги середнім та великим сільгоспвиробникам. Зокрема, з моєї точки зору, це: 

1) сприятливі для великого бізнесу значні податкові пільги починаючи з 1999 року. Фіксований сільгоспподаток та спецрежим ПДВ це є значна податкова пільга для виробників. Але обидві пільгові режими надають непропорційно більшу підтримку більш продуктивним - тобто середнім та великим сільгоспвиробникам, тим самим неявно надаючи перевагу великому агробізнесу в Україні. 

2) заборона на купівлю-продаж сільськогосподарської землі з 2001 року. Основним наслідком мораторію є практично нерозвинений сектор фінансування аграрного секору під заставу землі. І це попри те, що дрібні фермери працювали переважно на власній землі, проте не могли використовувати її для залучення фінансування для свого розвитку

3) спрямована на великі господарства державні субсидії. Про це вже дуже багатот написано, див наприклад тут

4) кричуще недофінансування суспільних благ, інвестицій в сферу аграрний знань та інновацій. Надання суспільних благ в селах, включно з дорогами, медичними послугами, чистою воду та школами; інвестування в аграрні дослідження та дорадництво є фактично стрижнем підтримки дрібних сільгоспвиробників. Коли цього нема, то дрібні від цього потерпають непропорційно більше за середніх та великих.

І зараз перед запровадженням ринку землі вони також знаходяться в гіршому становищі, і саме їх підтримка є основним запобіжником проти надмірного накопичення земель та кращого функціонування ринку землі (детальніше див тут)

Лінк з відео