Про зниження ставки ПДВ на агропродукцію (законопроект 3656) та його вплив на бюджет. Ч2

Частина 2

В минулому дописі я окреслив напрямки і дещо оцінив обсяг втрат  ПДВ від зниження ставки ПДВ на агросировину з 20% до 14%. Більш детально про ініціативу та доволі детальний аналіз наслідків дивіться в трьох попередніх дописах. В цьому ж дописі я покажу, чому потенційні втрати можуть сягати більше 1 млрд грн. 

Отже, як я вже зазначав в попередньому дописі, всі відомі мені випадки втрат ПДВ в даній справі можна поділити умовно на три групи: 1) операції між платником та неплатником ПДВ на стадії проміжного споживання; 2) реалізація кінцевому споживачу і 3) в результаті ускладнення всієї системи ПДВ. По першому варіанту (операції між платником та неплатником ПДВ) може бути доволі багато випадків, як то, наприклад: 

a) сплата орендної плати зерном (в негрошовій формі), 

b) купівля насіння зернових або молодняка особистими сільськими господарствами (одноосібниками), та сільгоспвиробниками - неплатниками ПДВ

c) купівля фуражу тими ж самими ОСГ

З огляду на вказані вище випадки, оцінити приблизний обсяг втрат ПДВ можна оцінити виходячи зі статистики реалізації сільгосппродукції сільгосппідприємствами за різними каналами реалізації. Нажаль, така статистика збиралась Держкомстатом тільки до 2015 року, див Рисунок 1 і «наші випадки» - це реалізація населенню в рахунок оплати праці, пайовикам в рахунок орендної плати та на ринку, власні магазини і тд. Враховуючи таку структуру реалізації та враховуючи зростання реалізації сільгоспвиробників з 2015 по 2019 роки на 62%, оціночно обсяг реалізації населенню в рахунок оплати праці, пайовикам в рахунок орендної плати та на ринку, власні магазини і тд склав 20,2 млрд грн, тобто обсяг втрат ПДВ складає, відповідно:

           💰  20,2 млрд грн*0,06 = 1,2 млрд грн.

Порівняно зі всіма надходженнями ПДВ (378 млрд грн за 2019 рік), це становить 0,32%. 

Інші втрати у вигляді додаткових витрат на фінансування касового розриву в доходах держбюджету через перехід на зменшену ставку ПДВ для агросировини, складуть менше 100 млн грн. 

Ці втрати точно будуть в доходах бюджету, про оцінки можна дискутувати, але порядок цифр буде такий.

Що ж до економії бюджету в результаті зниженні ефективності схем шахрайства з ПДВ, так званих "скруток", що хочуть бачити законотворці – це під великим знаком питання (https://t.me/oleg_nivievskyi/7). По-перше, скрутки від цього не пропадуть. По-друге, у підприємств виникатиме касовий розрив і, як результат, мотивація до додаткової тінізації. І по-третє, ще одна ставка ПДВ ускладнює адміністрування та бухгалтерський облік, підвищує ризик перевірок з боку податкової, що ніяким чином не стимулюватиме підприємців до більшої відкритості і, відповідно, до збільшення надходжень від ПДВ. Тобто в цій частині очікування законотворців можуть не тільки не зреалізуватись, але навпаки тільки погіршити ситуацію