Friday, July 9, 2021

Міфи законопроєкту №5600

Мінімальне податкове навантаження з кожного гектару сільгоспземель

Вирішив зробити декілька критичних та конструктивних дописів щодо мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) з кожного гектару сільгоспземель, яке пропонує урядовий законопроєкт №5600. Коротко про ідею МПЗ в цьому дописі (https://t.me/oleg_nivievskyi/191). Тепер про його обгрунтування. За задумом та політичними меседжами ініціаторів, наразі зареєстровані сільгосппідприємства сплачують більше податків ніж незареєстровані одноосібники/самозайняті на селі (тіньовики, як їх називають ініціатори МПЗ). І це нібито підриває конкуренцію. Давайте розберемось, насправді, хто і скільки сплачує

Напочатку – результат. Дві діаграми нижче демонструють розрахункове податкове навантаження на різні групи платників податків в аграрному секторі, включно із одноосібниками. І з моєї точки зору та базуючись на модельних розрахунках, теза про те, що в самозайнятих на селі (одноосібників) менший податковий тягар, - просто не витримує критики. І це стосується навіть тих, які ніби-то працюють в «тіні».
Звичайно, розрахунки модельні і будуть відрізнятись від випадку до випадку. Проте в цій ситуації важливо розуміти порядок та розподіл цифр, хто справді є платником і чому прибутки агрофірм в Україні по факту також фактично не оподатковуються.
 
1) ПДВ – це податок на споживання, який сплачує, врешті-решт, кінцевий споживач. Виробник (платник ПДВ) не сплачує цей податок, а лише бере його з кишені споживача і передає в держбюджет, тобто є податковим агентом. В нашому випадку тільки одноосібник (або фермер – не платник ПДВ) є кінцевим споживачем матеріально-технічних ресурсів (насіння, ззр, міндобрив тощо) і сплачує ПДВ в повній мірі в складі ціни на ці мат-техн ресурси. Звичайно, це ПДВ не попадає до місцевих бюджетів напряму, але трансферти місцевих бюджетів формуються також включно з ПДВ надходжень

2) У випадку ПДФО, ЄСВ, війського збору – виробник також є тільки податковим агентом, не він сплачує ці податки, але лише передає з кишень працівників, власників земділянок до держбюджету (не до місцевих бюджетів). Не вірите? Зробіть просто уявний експеримент і дайте відповідь на питання, чи отримає власник паю вищу орендну плату, якби ставка ПДФО була, наприклад, 0%. Або, наприклад, чому тіньова орендна плата вища за офіційну. 
З ПДФО також цікава картина. Законодавці свого часу постановили, що ОТГ можуть отримати 60% обсягу зібраного ПДФО, а от необ*єднанні громади – нічого. Справедливо? Звичайно, ні. 

3) Агрофірми сплачують фактично тільки єдиний податок/податок на прибуток. Але з єдиним податком 4ої групи цікава річ. Для тих, хто користується ним (а це переважна кількість агрофірм – від фермерських господарств до агрохолдингів), - це фіксований податок, до 1% від нормативно-грошової оцінки (НГО), або в середньому біля 10 дол США на га. По-перше, це небагато порівняно із податком на прибуток, який мали б вони сплачувати, якби були на загальній системі оподаткування. А по-друге, цей податок замінює податок на землю та податок на прибуток. А оскільки податок на землю складає до 1% від НГО, то можна з натяжкою сказати, що прибутки агрофірм по факту взагалі не оподатковуються.

Більш детально в цьому дослідженні




Справедливість і законопроєкт №5600

Чи справедливо вимагати від дрібного фермера/землевласника та агрохолдинга однакових податків з кожного гектара, який вони обробляють? Або іншими словами, чи справедливо вимагати від бідніших більших податків?

Саме це пропонує законопроєкт №5600 шляхом встановлення мінімального податкового зобов`язання (МПЗ) або мінімального податку з кожного гектара сільгоспугідь, в середньому МПЗ складатиме біля 1500 грн на га. Якщо сума сплачених вами податку на прибуток, пдфо та військового збору з доходів у вигляді зарплат найманих робітників, оренди земель та дивідендів, єдиного податку 4ої групи, плати за землю, рентної плати за спецвикористання землі не дотягує позначки в 1500 грн на га, то маєте сплатити різницю до бюджету. Причому, це стосуватиметься всіх, у кого у власності/оренді є більше 50 соток земель і він/вона самі обробляють цю землю. Таких в Україні мільйони на селі. Одним словом, змішали в купу все – люди і коні, бо незрозуміла логіка, як можна собі зараховувати те, що по факту тобі не належить. Наприклад, пдфо із зарплат по факту сплачує не підприємство, а найманий працівник, просто адміністративно менш затратно і простіше, коли це за найманого працівника робить його роботодавець. Тобто якщо ви одноосібник (самозайнятий), маєте землю в 0,5 га і більше, посіяли на ньому, наприклад, кукурудзу/траву/буряки для худоби/птиці для власного споживання (може трішки здати на молокозавод), то будь-ласка, сплатіть додатково ще біля 1200 грн на га, бо все що ви можете показати у вигляді сплачених податків – це плата за землю (приблизно до 300 грн на га). Або якщо ви зареєстроване фермерське господарство, то Уряд вважає, що ви здатні сплатити стільки ж, скільки ж і агрохолдинг масштабом в декілька сотень тисяч гектар в обробітку. Це і є принцип «вирівнювання податкового навантаження» по - українськи. І нічого, що основоположний принцип «справедливості» оподаткування говорить про оподаткування на основі «спроможності» підприємств та фізосіб сплачувати – тобто менші доходи – менші податки. МПЗ – це про навпаки, менші доходи – більші податки. МПЗ нараховується на регульовану та фіксовану вартість землі, але не на фактичні доходи, отримані фермерами. Уряд планує з цього зібрати більше 10 млрд грн з всього 50 млрд грн, які очікуються в результаті запровадження всіх норм ЗП 5600. До-речі, 5600 був рекомендований до ухвалення профільним комітетом Верховної Ради.

Топові 10 наукових журналів з аграрної економіки та політики в 2021 році

Журнал та його індекс впливу за 2020 р

1. Annual Review of Resource Economics 5.184
2. Aquaculture Economics and Management 4.761
3. Food Policy 4.552
4. Applied Economic Perspectives and Policy 4.083
5. American Journal of Agricultural economic 4.082
6. European Review of Agricultural Economics 3.836
7. Journal of Agricultural Economics 3.581
8. Australian Journal of Agricultural and Resource Economics 2.863
9. Agricultural Economics 2.585
10. British Food Journal 2.518

див більш детально в блозі Марка Беллемаре (http://marcfbellemare.com/wordpress/13856)