В статті для Дзеркала тижня. Коротко. Аграрні розписки - це інструмент залучення фінансування під заставу майбутнього врожаю. в З 2018 року залучене фінансування за аграрними розписками склало біля 1,4 млрд грн - трішки менше за обсяг банківського кредитування на осінь минулого року. Додаткові можливості фінансувати потрібно розвивати і законопроєкт №2805-д створює таку можливість, перетворюючи аграрні розписки на цінний папір.
Текст статті
Доступ до фінансування є однією із ключових перепон розвитку на нарощення доданої вартості аграрного сектору України. З 2015 року було запроваджено аграрні розписки — фінансовий інструмент, що дає можливість агровиробникам залучати грошові та матеріальні ресурси під заставу майбутнього врожаю.
Лише з 2018 року обсяг залученого фінансування за аграрними розписками становив понад 1,4 млрд дол. Проте для повноцінної реалізації потенціалу цього фінансового інструменту потрібно сформувати відповідне законодавче підґрунтя. Законопроєкт №2805-д створює таке підґрунтя і перетворює аграрні розписки на цінний папір, що сприяє підвищенню привабливості цього інструменту та обсягів фінансування.
Аграрний сектор є однією з ключових галузей, генеруючи близько 10% нашого ВВП і понад 40% валютних надходжень країни від експорту. У довгостроковому періоді розвиток агросектору України важливий з точки зору не лише національної економіки та благополуччя, а й забезпечення продовольчої безпеки постійно зростаючого населення світу. Але якою ми хотіли би бачити Україну, що розвиватиметься як аграрний світовий лідер? Як експортера сільськогосподарської сировини у надвеликих обсягах, що екстенсивно використовує власні природні ресурси? Чи, радше, як аграрного інноватора, з ефективними технологіями, створенням продуктів із високою доданою вартістю, реакцією на кліматичні виклики?
За останніх 20 років українські аграрії стали на шлях впровадження сучасних технологій землекористування, агровиробництва, переробки сільгосппродукції тощо. Холдинг, одноосібник чи середньостатистичне підприємство мають системний підхід до бізнесу, орієнтований на отримання прибутку, збільшення продуктивності виробництва. Це яскравий приклад розвитку галузі знизу, однак основним його обмеженням є нестача інвестицій і фінансування, зняти яке може продумана державна політика (у значенні policy, а не politics).
Сучасна роль держави полягає у забезпеченні сприятливих умов для розвитку галузі через фінансування суспільних благ та усунення провалів ринку. Доступ до фінансування — один із найбільш проблематичних провалів ринку. Аграрні розписки, запроваджені з 2015 року, стали яскравим прикладом одного з можливих інструментів розвитку фінансування аграрного сектору. Фінансовий інструмент, запозичений з Бразилії та адаптований до наших умов, дає можливість агровиробникам залучати грошові та матеріальні ресурси під заставу майбутнього врожаю. З відкритим електронним реєстром, гнучкими умовами та належним захистом прав кредиторів аграрні розписки знайшли системне застосування в агросекторі України. Лише з 2018 року обсяг залученого фінансування за аграрними розписками становив понад 1,4 млрд дол.
Однак навіть такий значний розмір ринку не в змозі задовольнити попит агросектору на фінансування. Водночас потенціал аграрних розписок не реалізований: в Україні щорічне фінансування становить 500–600 млн дол., тоді як у Бразилії — 15–17 млрд. Різниця пояснюється ширшою сферою застосування інструменту для всіх галузей сільського господарства, а також можливістю рефінансування для кредиторів.
2020 року в Україні було зареєстровано законопроєкт №2805-д для подальшої реалізації потенціалу аграрних розписок. Серед іншого проєктом пропонується перетворити аграрні розписки на електронний неемісійний цінний папір, що існує в Реєстрі аграрних розписок та може бути переведений для обігу у депозитарну систему. Технічна модернізація реєстру, впровадження автоматизації та інтеграція з іншими державними системами дадуть змогу користувачам здійснювати операції з аграрними розписками самостійно, не виходячи з дому чи офісу. Це пришвидшить роботу з інструментом, а також знизить його вартість у кілька разів, зробивши доступним навіть для невеликих виробників. Подібно до Бразилії, нові аграрні розписки дозволять розвивати вторинний ринок і доступ до ринків капіталу, створюючи можливості рефінансування для кредиторів. У такий спосіб можна буде досягнути підвищення ліквідності та доступних фінансових ресурсів у секторі.
Кращий доступ до фінансування для сільгоспвиробників — це можливість для них інвестувати в якісні та ефективні технології, модернізувати процеси управління господарством. Законопроєкт №2805-д — це сучасне та інноваційне рішення для реалізації потенціалу фінансування в аграрному секторі. Основні гравці ринку підтримують запропоновані до законодавства зміни та очікують, що парламентарії затвердять його у першому читанні вже цієї весни.
Лише з 2018 року обсяг залученого фінансування за аграрними розписками становив понад 1,4 млрд дол. Проте для повноцінної реалізації потенціалу цього фінансового інструменту потрібно сформувати відповідне законодавче підґрунтя. Законопроєкт №2805-д створює таке підґрунтя і перетворює аграрні розписки на цінний папір, що сприяє підвищенню привабливості цього інструменту та обсягів фінансування.
Аграрний сектор є однією з ключових галузей, генеруючи близько 10% нашого ВВП і понад 40% валютних надходжень країни від експорту. У довгостроковому періоді розвиток агросектору України важливий з точки зору не лише національної економіки та благополуччя, а й забезпечення продовольчої безпеки постійно зростаючого населення світу. Але якою ми хотіли би бачити Україну, що розвиватиметься як аграрний світовий лідер? Як експортера сільськогосподарської сировини у надвеликих обсягах, що екстенсивно використовує власні природні ресурси? Чи, радше, як аграрного інноватора, з ефективними технологіями, створенням продуктів із високою доданою вартістю, реакцією на кліматичні виклики?
За останніх 20 років українські аграрії стали на шлях впровадження сучасних технологій землекористування, агровиробництва, переробки сільгосппродукції тощо. Холдинг, одноосібник чи середньостатистичне підприємство мають системний підхід до бізнесу, орієнтований на отримання прибутку, збільшення продуктивності виробництва. Це яскравий приклад розвитку галузі знизу, однак основним його обмеженням є нестача інвестицій і фінансування, зняти яке може продумана державна політика (у значенні policy, а не politics).
Сучасна роль держави полягає у забезпеченні сприятливих умов для розвитку галузі через фінансування суспільних благ та усунення провалів ринку. Доступ до фінансування — один із найбільш проблематичних провалів ринку. Аграрні розписки, запроваджені з 2015 року, стали яскравим прикладом одного з можливих інструментів розвитку фінансування аграрного сектору. Фінансовий інструмент, запозичений з Бразилії та адаптований до наших умов, дає можливість агровиробникам залучати грошові та матеріальні ресурси під заставу майбутнього врожаю. З відкритим електронним реєстром, гнучкими умовами та належним захистом прав кредиторів аграрні розписки знайшли системне застосування в агросекторі України. Лише з 2018 року обсяг залученого фінансування за аграрними розписками становив понад 1,4 млрд дол.
Однак навіть такий значний розмір ринку не в змозі задовольнити попит агросектору на фінансування. Водночас потенціал аграрних розписок не реалізований: в Україні щорічне фінансування становить 500–600 млн дол., тоді як у Бразилії — 15–17 млрд. Різниця пояснюється ширшою сферою застосування інструменту для всіх галузей сільського господарства, а також можливістю рефінансування для кредиторів.
2020 року в Україні було зареєстровано законопроєкт №2805-д для подальшої реалізації потенціалу аграрних розписок. Серед іншого проєктом пропонується перетворити аграрні розписки на електронний неемісійний цінний папір, що існує в Реєстрі аграрних розписок та може бути переведений для обігу у депозитарну систему. Технічна модернізація реєстру, впровадження автоматизації та інтеграція з іншими державними системами дадуть змогу користувачам здійснювати операції з аграрними розписками самостійно, не виходячи з дому чи офісу. Це пришвидшить роботу з інструментом, а також знизить його вартість у кілька разів, зробивши доступним навіть для невеликих виробників. Подібно до Бразилії, нові аграрні розписки дозволять розвивати вторинний ринок і доступ до ринків капіталу, створюючи можливості рефінансування для кредиторів. У такий спосіб можна буде досягнути підвищення ліквідності та доступних фінансових ресурсів у секторі.
Кращий доступ до фінансування для сільгоспвиробників — це можливість для них інвестувати в якісні та ефективні технології, модернізувати процеси управління господарством. Законопроєкт №2805-д — це сучасне та інноваційне рішення для реалізації потенціалу фінансування в аграрному секторі. Основні гравці ринку підтримують запропоновані до законодавства зміни та очікують, що парламентарії затвердять його у першому читанні вже цієї весни.
No comments:
Post a Comment