Про зниження ставки ПДВ на агропродукцію (законопроект 3656) та його вплив на бюджет

Частина 1

В попередньому дописі я запропонував загальну картину впливу законодавчої ініціатива, а в цьому я хотів би ретельніше зупинитись на впливі на податкові надходження, адже це не одразу очевидно

Спочатку про втрати бюджету

Всі відомі мені випадки можна поділити умовно на три групи: 1) операції між платником та неплатником ПДВ на стадії проміжного споживання; 2) реалізація кінцевому споживачу і 3) в результаті ускладнення всієї системи ПДВ

1) Операції між платником та неплатником ПДВ. Таких випадків буде декілька. Ось, принаймні, 3 приклади: 

   a. сплата орендної плати зерном (в негрошовій формі) власникам паїв (фізичним особам), 

   b. купівля насіння або молодняка особистими сільськими господарствами - ОСГ (одноосібниками), теж фізичні особи, та сільгоспвиробниками - неплатниками ПДВ

   c. купівля фуражу тими ж самими ОСГ та сільгоспвиробниками - неплатниками ПДВ

Нагадаю, що ОСГ в нас за статистикою біля 4 млн господарств, тому втрата ПДВ буде відчутною. Для розуміння порядку цифр, за статистикою сільські домогосподарства спожили зерна на корми в 2016 році обсягом в 372 кг на одне домогосподарство, тобто вцілому майже 1,5 млн тонн зерна. За 2019 рік, середня ціна на зернові (без ПДВ) була 3867 грн/т, тобто обсяг потенційних втрат ПДВ складатиме 1,5 млн т * 3867 грн/т*(20%-14%)=330 млн грн. Звичайно, це максимум, в реальності буде менше, бо щось самі вирощують, щось беруть натурою за оренду і тд. На скільки менше - це вже предмет більш детальних розрахунків

Аналогічні розрахунки можна провести і по насінню

Щодо сплати оренди в негрошовій формі. Я не знаю статистики на сьогодні, але ще в 2015 році більше ніж в 50% випадків оплата була зерном. Зараз це продовжує бути доволі розповсюдженим явищем. Для сільгоспвиробників - це реалізація, з якої має бути сплачений ПДВ

Заради справедливості, ПДВ із ставкою 14% вигідніший домогосподарствам за ПДВ із ставкою 20%, але наразі мова йде лише про втрати бюджету.

💡Більш детальні розрахунки будуть вже незабаром, але попередні розрахунки дають біля 1,2 млрд грн втрат ПДВ

2) Реалізація кінцевому споживачу. Деяка незначна частка з тих товарів, які підпадають під дію закону, все одно будуть реалізовуватись кінцевому споживачу за знижено ставкою 14%. Те ж саме насіння соняшнику, чи пшениця (для куті). Також цікавий аспект щодо молока. В проекті законі вказано таке формулювання «0401 (в частині молока незбираного)», але такого формулювання в УКТ ЗЕД не знайти, тобто потенційно реалізація всієї продукції за кодом 0401 може піти по ставці ПДВ 14% 

3) Зменшення надходжень в результаті ускладення системи ПДВ. Адміністрування ускладниться, і про це вже багато говорилось. Зокрема, касові розриви збільшаться (бо у платників ресурси будуть за ставкою 20%, а продаж за 14%), відповідно не завжди вихідний ПДВ перекриватиме вхідний, а з бюджету відшкодування буде ой як не легко забрати) А це стимул для всіх підшаманити так, щоб цього не було. Тобто або буде зменшуватись штучно вхідний ПДВ (деяка частка піде за кеш), або накручуватиметься вихідний. Ну тобто така річ не стимулюватиме виробників до більшої відкритості і, відповідно, до збільшення надходжень від ПДВ